Засідання за «формулою Арріа» скликаються членом Ради Безпеки ООН. Цього разу ініціатором заходу стала Естонія, яка є непостійним членом РБ ООН (2020-2021). Співорганізаторами заходу виступили 23 країни: Австралія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Гондурас, Греція, Грузія, Ірландія, Італія, Канада, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Словаччина, США, Туреччина, Франція, Чехія та Україна.

Вперше засідання за «формулою Арріа» з кримської проблематики було проведене на високому рівні. 7 держав були представлені на рівні міністрів закордонних справ, ще 5 – на рівні заступників міністрів. Цьогорічне значне розширення кола та географії учасників свідчить про зростання уваги міжнародного співтовариства до проблеми окупації Росією Криму.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перелічив порушення Росією міжнародного гуманітарного права та масштабні порушення прав людини, що тривають на півострові, зокрема зміну окупаційною владою демографічного складу населення Криму.

Учасники засідання одноголосно засудили окупацію Росією Криму, грубі порушення нею міжнародного права і наголосили, що спроби РФ легітимізувати анексію українського півострова не матимуть успіху.

Учасники окремо обговорили триваючу масштабну мілітаризацію Росією Криму та загалом регіону Чорного і Азовського морів, подальші порушення прав людини, погіршення економічної та екологічної ситуації на Кримському півострові.

Данія виголосила заяву від імені групи Північноєвропейських країн – Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Було зазначено, що країни Північної Європи підтверджують тверду підтримку України. Висловлено переконаність, що повага до міжнародного права та світового порядку, заснованого на правилах, є фундаментальною для спільної безпеки та багатосторонньої співпраці. Скандинавські країни закликали членів міжнародного співтовариства залишатися непохитними у своїй політиці невизнання тимчасової окупації Криму відповідно до Резолюції ГА ООН №68/262.

Міністр Дмитро Кулеба нагадав про створення Кримської платформи та запросив всі країни-члени ООН долучитися до неї: «Цей міжнародний механізм надає стратегічне бачення деокупації Криму та консолідує навколо цієї мети всі міжнародні зусилля на міжурядовому, парламентському та експертному рівнях».